- коронувати
- —————————————————————————————коронува́тидієслово недоконаного і доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
коронувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. Вінчати кого небудь на царювання … Український тлумачний словник
коронований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до коронувати. 2) у знач. прикм. Який має владу монарха, вінчаний на царювання. || Увінчаний короною (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
коронування — я, с. Дія за знач. коронувати і коронуватися … Український тлумачний словник
коронуваний — на, не, Св. Дієпр. пас. мин. ч. до коронувати. Вінчаний на цюрювання … Словник лемківскої говірки